На сьогодні в українській освіті склалася парадоксальна ситуація: якщо приватний садочок це гарно, якщо приватна школа – престижно, але якщо приватний ВУЗ, то це небезпечно, бо вони заробляють гроші, їх можуть закрити і т.д., незважаючи на те, що кількість державних місць в державних навчальних закладах постійно скорочується і фактично майже вся освіта, особливо з популярних напрямків, вже є платною.
Небезпеки, які є в освіті, в більшості своїй не залежать від форми власності. Якщо людина назве європейський чи світовий ВУЗ, який для неї є еталоном навчального закладу, то з дуже високою долею імовірності це буде недержавний навчальний заклад.
З іншої сторони мало хто задумується, що власник навчального закладу несе відповідальність за свою власність набагато більшу, ніж просто керівник, що часто проявляється і в елементах соціального спрямування освіти.
Соціальна функція Університету Короля Данила в науці – це політика Університету, яку можна викласти в твердженні – «всі наукові заходи для студентів нашого Університету (а часто і для студентів інших ВУЗів) були, є і будуть безкоштовними», це принципова політика керівництва. Це роль Університету в формуванні не просто освіченої, але і прогресивно думаючої молоді.
В листопаді цього року Університет Короля Данила, в рамках святкування Дня Студента (ми виходимо з того, що святкувати треба правильно), організовує два потужні наукові заходи:
- 17 листопада 2017 року V Міжнародний студентський науковий симпозіум «Співдружність наук: архітектура, економіка, право», учасниками якого в різних формах стануть понад 100 учасників з України та близького зарубіжжя. Так як це п’ятий, можна сказати ювілейний, Симпозіум учасників чекає багато приємних сюрпризів в організаторів, спонсорів та меценатів заходу, основними з яких є саме Університет Короля Данила, його ректорат та декани. Якщо Ви хочете долучитися до цієї приємної компанії – звертайтесь до нашого відділу маркетингу).
2. 18 листопада 2017 року І Міжнародний конкурс студентських наукових проектів «Охорона та захист прав людини». Започаткування цього конкурсу викликало значний резонанс в студентському науковому житті, в першу чергу запропонованими напрямками в межах основної теми, а також тим, що Університет взяв на себе основний фінансовий тягар, що виразилося в подачі 34 проектів з різноманітних навчальних закладів серед яких: Belarusian State University, Барановичский государственный университет, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Херсонський державний університет, Харківський національний університет внутрішніх справ, Київський національний торговельно-економічний університет, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Донецький національний технічний університет, Вінницький національний аграрний університет, Тернопільський національний економічний університет, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Національний університет «Одеська морська академія», Національний університет водного господарства та природокористування, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національна академія внутрішніх справ, Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Приватний вищий навчальний заклад «Херсонський економічно-правовий інститут», Черкаський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», Академія Державної пенітенціарної служби, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка Філософський факультет, Одеський державний університет внутрішніх справ, Старобільське обласне медичне училище та ін. 
Незважаючи на те, що умовами конкурсу було передбачено участь в очній його частині 10 команд, керівництво Університету пішло на зустріч учасникам і надало можливість презентувати свої проекти 20 командам. Об’єктивність оцінювання проектів забезпечить професійне міжнародне журі, в склад якого автоматично включаються викладачі, що супроводжують команди
В цьому випадку можна навести ще пару загальновідомих фраз: «це точно краще один раз побачити, ніж сто раз почути», «тільки разом ми можемо щось змінити», «зробіть краще ніж ми, а ми за Вас порадіємо»! Запрошуємо до участі та співпраці!
О.В. Острогляд, к.ю.н., проректор з наукової роботи Університету Короля Данила
