Обираючи заклад вищої освіти ми вивчаємо безліч різноманітних факторів: місце розташування, рейтинги, відгуки, диплом, професорський склад… Часто ми не помічаємо, що керуємося стереотипними уявленнями та давно застарілою інформацією. Жертвою таких міфів стають і приватні ЗВО. Ми вирішили з’ясувати чи актуальні деякі з цих пересудів.

  1. Дипломи недержавного зразка

У Законі України «Про вищу освіту» йдеться про те, що незалежно від форми власносності, ЗВО має видавати державний диплом за акредитованими спеціальностями відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Відповідно, думки про те, що приватні ЗВО видають дипломи недержавного значення є абсолютно хибними. Окрім цього, не варто хвилюватись і про те, чи буде диплом приватного закладу визнаватись за кордоном.

Якщо студент вирішує продовжити навчання чи працевлаштуватись за кордоном дипломи усіх ЗВО України мають однакову силу. ЇЇ визначають договори України про взаємовизнання документів про освіту.

Цікаво, що часто приватні навчальні заклади додатково мають значну кількість програм, які дозволяють отримати подвійний диплом.

Наприклад, Університет Короля Данила в рамках співпраці з Вищою школою управління охороною праці в м.Катовіце (Польща) та налагодження співпраці з Вищою школою банковою (ВСБ (WSB)) м. Торунь та м. Бидгощ, пропонує своїм студентам отримати подвійний диплом магістра економічних дисциплін. І це лише одна з багатьох програм, які пропонує університет.

До переваг міжнародної програми подвійних дипломів відноситься врахування отриманих раніше знань в українському університеті, написання єдиної магістерської роботи та відвідання предметів обраної спеціалізації на базі польського університету.

Окрім цього, конкуретні переваги студента, який скористався такою можливістю значно зростають як на вітчизняному ринку праці, так і серед роботодавців Європейського Союзу.

  1. Некваліфіковані викладачі та низька якість освіти

Побутує думка про те, що якість навчання, і рівень професорсько-викладацького складу високі тільки в державних ЗВО. Але це абсолютно хибне припущення. Впродовж останніх десяти-п’ятнадцяти років в українській вищій школі відбуваються рязючі зміни.

Сьогодні справді якісну освіту, різноманітні освітні програми та передові методи навчання пропонують саме приватні заклади вищої освіти. І саме в приватні заклади йдуть працювати ініціативні викладачі, яких не влаштовує рівень заробітньої плани в державних університетах чи застарілі програми і вимоги, які вони диктують.

Окрім цього приватні університети прагнуть залучати до навчального процесу успішних фахівців, власників бізнесу, топ-менеджерів, яким цікаво передавати свій досвіт та накопичені знання молоді.

Тому студенти, яким цікаве практичне застосування своїх знань, бізнес, виробництво, розвиток та удосконалення зможуть якнайповніше реалізувати себе після завершення приватного ЗВО.

  1. Погане матеріально-технічне забезпечення навчального процесу

Погане матеріально-технічне забезпечення – це проблема перш за все державних закладів освіти. Невчасне та недостатнє фінансування часто стає причиною того, що державні університети не можуть належним чином забезпечити своїм студентам сучасне обладнання, яке безумовно сприяє навчанню.

Натомість приватні ЗВО витрачають багато сил та ресурсів на те, щоб забезпечити студентів усіма необхідними благами.

Перш за все, приватні заклади часто розташовуються в сучасних будівлях, де до дрібниць продумані лекційні та семінарські аудиторії, привабливі конференц-зали, добре оснащені спортивні майданчики, охайні їдальні та доглянута територія.

Модерний підхід до навчання вимагає і Wi-Fi доступу студентів до інтернету в усьому ЗВО, і сучасної комп’ютерної техніки. Особливу увагу приватні університети приділяють поповненню фахової профільної літератури.

  1. Випускникам приватних університетів складно знайти роботу

Сьогодні приватні ЗВО ретельно вивчають ринок праці та намагаються навчати за тими напрямами, які затребувані. Завдяки цьому проблеми з пошуком роботи у випускників приватних університетів виникають значно рідше.

Також приватні заклади прагнуть створити собі імідж у середовищі роботодавців, тому активно сприяють тому, щоб їхні студенти вдало працевлаштовувались. У солідних приватних ЗВО нерідко діє служба працевлаштування, що надає студентам старших курсів та випускникам вакансії на вибір, причому в престижних компаніях.

Часто майбутніми роботодавцями для студентів приватних університетів стають запрошені лектори, які змогли виділити в процесі навчання для себе найкращих студентів.

Так, в Університеті Короля Данила діє напрацьована система гарантованого працевлаштування студентів, які впродовж навчання показали найкращі результати.

  1. Приватні заклади вищої освіти можуть закрити

Незалежно від форми власності будь-який заклад вищої освіти в Україні може позбутись ліцензії. За таких обставин студенти отримають академічну довідку і зможуть продовжити навчання в будь-якому іншому ЗВО України за своєю спеціальністю.

Зверніть увагу на історію ЗВО, на роки його роботи, поцікавтесь відгуками випускників. Якщо університет було засновано не з метою збагатитись, якщо він працює впродовж років, успішно проходить переакредетацію, то всі страхи щодо його закриття безпідставні.

Прикладом такого закладу може стати Університет Короля Данила. Він був заснований у 1997 році Іваном Михайловичем Луцьким. Сьогодні ректором університету є його син – Андрій Луцький, який вважає своєю метою продовжувати розвивати справу батька, як би складно це іноді не було.